Головна » Статті » Мої статті

Річки

Характеристика водних об'єктів в зоні діяльності

Софіївського міжрайонного управління водного господарства

 

 Гідрографічна мережа

В зоні діяльності управління знаходяться річки, водосховища, ставки які діляться по основних басейнах річок: басейн р. Інгулець, басейн р. Саксагань, басейн р. Базавлук, басейн р. Мокра Сура.

Басейн річки Інгулець розташований у двох геоморфологі  чних районах: північна частина його лежить у межах Придніпровської або Правобережної височини, нижня – на території Причорноморської низини. Межа між цими районами проходить приблизно на широті м. Кривий Ріг.

Річка Інгулець бере початок у с.  Топило Кіровоградської області на відмітці 205 мБС і протікає по території Кіровоградської, Дніпропетровської, Херсонської і Миколаївської областей. У верхів'ях ріка спочатку повертає на північ, потім на південний схід і далі на південь. Впадає в р. Дніпро з правого берега на 45 км від її гирла.

Загальна довжина річки 549 км, площа басейну 14460 км2, середній уклон водної поверхні русла 0,39%.

Басейн має загальний нахил із півночі на південь, середній уклон поверхні 0,0003.

Верхів'я басейну розташовано в зоні Лісостепу, у південній лісостеповій області Придніпровської височини; середня частина розташована в Північно-Степовий підзоні, в області південних відрогів Придніпровської височини; нижня частина його – у Південно-Степовий підзоні в Бузько-Дніпровській області Причорноморської низини.

Рельєф басейну відрізняється м'якими спокійними формами, вододільні простори являють собою одноманітну степову рівнину, розчленовану ріками і балками.

Північна частина басейну складена в основі докембрійськими кристалічними породами, що відслонюються в знижених частинах рельєфу, у балках і річкових долинах. Древні кристалічні породи покриті потужним шаром більш пізніх утворень палеогену і четвертинних відкладень.

Ґрунти верхньої частини басейну – чорноземи звичайні мало- і середньогумусні на лесових породах, а також їх змиті і намиті різновиди, у нижній, південній частині басейну – чорноземи південні, малогумусні і слабогумусовані на лесових породах.

Самі значні притоки р. Інгулець: р. Кам’янка, р. Бежка, р. Верблюжка, р. Зелена, р. Жовта, р. Бокова, р. Саксагань і р. Вісунь.

Значний розвиток річкова мережа басейну має вище м. Кривий Ріг, де знаходяться майже всі основні притоки р. Інгулець, у нижній частині ріка приймає тільки одну значну притоку – р. Вісунь.

Долина ріки переважно трапецієподібна, шириною 1,0...1,5 км. Схили її здебільшого  висотою 20...40 м, помірно-круті, а в місцях виходу кристалічних порід – круті.

Заплава за звичай двостороння, часто одностороння (річка широко меандрує по заплаві, підмиваючи то праві, то ліві схили долини), шириною 0,5...1,5 км. Складено заплаву піщаними або піщано-глинистими алювіальними відкладеннями. Під час весняної повені заплава затоплюється на глибину 0,5...5,0 м.

Глибина ерозійного врізу русла ріки відносно заплави достатньо значна і складає переважно 2...3 м, береги круті, стрімчасті, супіщані, іноді скельні. У регіоні має поширення зсувна діяльність, пов'язана з техногенними чинниками. У районі дії зсуву в с. Новоселівка лівий берег ріки пересипано гірською масою, що сповзла зі схилу, ширина русла тут не перевищує 12...20 м.

Ріка і її притоки у весняний, і в значній мірі в зимовий період, живляться за рахунок талих вод. Водяний режим р. Інгулець типовий для рівнинних рік південної частини України. Велике значення для перерозподілу стоку має значна зарегульованість водосховищами, забір води на промислове і питне водопостачання, міжбасейнове перекидання частини стоку р. Дніпро по каналу Дніпро-Інгулець, скидання в ріку надлишків промислових стоків із різноманітних хвостосховищ і накопичувачів шахтних вод (у весняний час).

Найбільш значні водосховища в басейні ріки: Диківське, Олександрійське, Іскрівське і Карачунівське на р. Інгулець та Макортівське, Кресівське і Дзержинське на р. Саксагань. Ці водосховища використовуються для сільськогосподарського і промислового водопостачання.

У весняний період у річку провадяться значні скиди надлишків мінералізованих техногенних вод із хвостосховищ, ставків-накопичувачів і інших ємностей підприємств м. Кривий Ріг, у зв'язку з чим значно зростає мінералізація річкової води. Щорічні обсяги скидання техногенних вод складають біля 20 млн. м3. Після проходження весняної повені проводиться промивання річкового русла попусками чистої води з Карачунівського водосховища.

Річний хід рівнів води характеризується низкою літньо-осінньою меженню, що переривається короткочасними підйомами від злив, низкою зимової меженню, високим і інтенсивним підйомом у період весняної повені. У річному обсязі стоку дві третини складають талі води. Зимовий режим ріки характеризується нестійким льодоставом, що наступає за звичай в другій половині грудня. Скресання ріки відбувається за звичай на початку березня, повінь часто супроводжується льодоходом.

Басейн річки Саксагань, річка в південно-східній частині Придніпровської височини, ліва притока Інгульця; довжина 144 км, площа басейну – 2025 км2, пересічна ширина річища 29 – 40 м. Використовується для водопостачання. При впадінні Саксагані в Інгулець – м. Кривий Ріг.

Долина річки Саксагань у межах міста переважно трапецоїдна, заплава відкрита, лугова, суха. Ширина заплави 100-200 м. Річище нерозгалужене, переважна ширина його (за винятком ділянок водосховищ Кресівського і Макартівського) 20-40 м. Швидкість течії незначна. Природний режим річки сильно змінений регулюючим впливом дамб, скиданням шахтних і промислових вод, а також відбором води на технічні потреби. Найбільші витрати води Саксагані досягають 240 м³/сек.

На ділянці шахта "Саксагань"-Чорногорка річка переведена в підземний колектор.

Сполучена каналом Дніпро-Кривий Ріг з річкою Дніпро.

Мост через р.Базавлук, с.НиколаевкаБасейн річки Базавлукрічка в південні  й частині Дніпропетровської області, права притока Дніпра. Протікає з півночі на південь і впадає в Дніпро (Каховське водосховище) за 199 км від гирла. Довжина 150 км, площа басейну 4300 км2. Похил 0,61 м/км. Скресає наприкінці лютого, замерзає в грудні.

Має 6 приток, з них найбільші: Кам'янка (права, 88 км) і Солона (ліва, 56 км). На річці Кам'янка водоспад.

У посушливі роки іноді пересихає і перемерзає. Вода частково використовується для зрошення. В гирлі річки на острові Базавлук в 17 сторіччі була Базавлуцька Січ.

Приятное местоПротікає здебільшого по рівнинному степу, але є місця з високими скелястими берегами.

Басейн річки Мокра Сура – річка в Україні, права притока Дніпра. Впадає у його Дніпровське водосховище. До побудови Дніпрогесу біля устя Сури був Сурський поріг. Довжина – 138 км, площа басейну – 2830 км².

У річку впадаю 95 малих річок й струмків (у тому числі 80 з довжиною менше 10 км). Сумарна довжина приток Сури – 552 км (у тому числі струмків менше 10 км – 226 км). Густота річкової сітки – 0,24 довжини річок на км² площі басейну.

Праві притоки: Грушівка, Камишевата Сура (ліва притока Любимівка), Тритузна (права притока Суха Сура (Тритузна).

Ліві притоки Мокрої Сури – Суха Сура (мала), Суха Сура.

Річки

            В Софіївському, П’ятихатському, Криничанському та Криворізькому районах, які входять в зону обслуговування управління налічується 4 середніх річок, 43 малих річок довжиною більше 10 км і 143 річки довжиною менше 10 км. Для відродження малих річок в управлінні проводиться виготовлення ТЕПів (техніко-економічних пропозицій) в яких висвітлюється сучасний стан річок.

Пруд с лебедями в ВишневомРічка Кам’янка – права притока річки Базавлук, протікає по території Криничанського, Софіївського, Криворізького, Апостолівського і Нікопольського районів Дніпропетровської області. Виток ріки розташований західніше с. Червоний Орлик Криничанського району Дніпропетровської області. Гирло ріки знаходиться біля с. Усть-Кам’янка на 14,2 км від гирла р. Базавлук. Довжина ріки дорівнює 104 км, площа басейну 1750 км2. Ріка Кам’янка має розгалужену гідрографічну мережу. У басейні нараховується 14 річок (разом з р. Кам’янка), загальна довжина річкової мережі складає 352 км, густота річкової мережі – 0,20 км/км2. Найбільша притока Кам’янки р. Жовтенька має довжину 42 км і площу басейну 293 км2.  Басейн р. Кам’янка має видовжену з півночі на південь форму. Довжина басейну 62 км, найбільша ширина 33 км. Рельєф басейну горбистий, глибина ерозійного розчленовування рельєфу річками і балками складає 10-50 м. Загальний ухил басейну спрямований з півночі на південь. Басейн річки з заходу і півночі межує з басейном р. Інгулець, зі сходу – р. Базавлук.

Заплава ріки Кам’янка неширока, переважно двостороння. На деяких ділянках, де р. Кам’янка проклала своє русло в скельних породах, заплава відсутня. Рельєф заплави плоский. Ширина заплави р. Кам’янка 200-300 м. Заплави використову­ються під сільгоспугіддя, випаси.

Середня частина русла р. Кам’янка замулена, місцями заросла водяною рослинністю.

Живлення р. Кам’янка формується зі стоку поверхневих вод від дощів і сніготанення, джерельного живлення, по руслу б. Широка здійснюється скидання стічних вод з очисних споруд м. Кривий Ріг.

ЖД мост через р. ЖелтенькаяРічка Жовтенька – річка в Україні, права притока Кам'янки. Басейн Дніпра. Довжина 42 км. Площа водозбірного басейну 293 км². Похил  1,5 м/км. Долина трапецієвидна, завширшки 1,5 км. Заплава шириною пересічно 100 м. Річище помірно звивисте, шириною до 10 м. У верхній течії річка частково зарегульована. Використовується на сільськогосподарські потреби, водопостачання.

Бере початок біля с. Петрове. Тече по території Софіївського, Апостолівського районів Дніпропетровської області.

Искровка, Кировоградская область, УкраинаРічка Жовта, Жовті Води — річка в Україні, ліва притока Інгульця. Басейн Дніпра. Назва походить від кольору води, що фарбується окислом заліза яке поширене в долині річки. Довжина 58 км. Площа водозбірного басейну 490 км². Похил 1,6 м/км. Долина трапецієвидна, завширшки 2,5 км. Річище помірно звивисте. Використовується на сільськогосподарські потреби, водопостачання, зрошення. Стік частково зарегульований ставками.

Бере початок біля с. Михайлівки. Тече по території П'ятихатського Дніпропетровської області та Петрівського районів Кіровоградської області.

На Жовтих Водах сталася польсько-українська Жовтоводська битва у якій перемогло козацьке військо Богдана Хмельницького.

р. Боковая.Річка Бокова — права притока Інгульця (басейн Дніпра).

Довжина річки 72 км, площа басейну 1320 к м². Долина трапецієподібна, завширшки 2 км. Річище у верхів'ї звивисте, завширшки до 10 м. Глибина до 2,7 м. Похил річки 1,5 м/км. Споруджено декілька ставків.

Річка бере початок біля села Варварівки. Тече на південний схід і південь. Впадає до Інгульця в межах Карачунівського водосховища, що на захід від м. Кривого Рогу.

Притоки: Боковенька (права) і невеликі потічки.

180`Річка Боковенька — права притока річки Бокова, сточища Дніпра.

Довжина 61 км; сточище 645 км2. Похил 1,6 м/км. Долина трапецеподібні, шириною до 1 км. Річище спрямлене, шириною до 15 м, глибиною до 2,5-4 м. Використовують для сільськогосподарського водопостачання. Розташована у Долинському районі Кіровоградської області. Витоки поблизу с. Василівка.

Збудовані ставки, у пониззі — Христофорівське водосховище. У долині річки розташований дендропарк Веселі Боковеньки.

1.5.2. Штучні водойми

Згідно розпорядження голови обласної адміністрації від 25.07.2014 р. № Р-430/0/3-14, окремого доручення Дніпропетровського обласного управління водних ресурсів щодо проведення інвентаризації водних об'єктів в Дніпропетровській області, фахівцями відділу водних ресурсів Софіївського МУВГ було проведено інвентаризацію водних об'єктів в зоні діяльності управління. В Софіївському, Криничанському, П’ятихатському, Криворізькому районах розпорядженнями  голів районних державних адміністрацій були створені спільні  робочі групи по проведенню детальної інвентаризації В.О. В кожній районній робочій групі приймали участь представники Софіївського МУВГ.

В Софіївському районі достатньо розвинута сітка малих річок і балок. Басейнами цих річок і балок є дві середні річки: Саксагань і Базавлук. Загальна протяжність річок довжиною 10 км і більше в межах району складає 272,4 км з площею водозбору в межах району 2595 км2. Їх кількість складає 18 одиниць. Річок і балок, протяжність яких менше 10 км, налічується 33 одиниці і їх протяжність складає 109,9 км.

В результаті обстеження територій сільських рад щодо інвентаризації водойм установлено, що на території району є в наявності 6 водосховищ: 1) Макортівське (1330 га водного дзеркала і об’ємом 57,88 млн.м3); 2) Софіївське (80,0 га водного дзеркала і об’ємом 1,5 млн.м3); 3) Кам’янський став-накопичувач стічних вод м. Кривий Ріг (298 га водного дзеркала і об’ємом 16,2 млн.м3); 4) Новоподільський став-накопичувач стічних вод м. Кривий Ріг (85,9 га водного дзеркала і об’ємом 6,2 млн.м3); 5) Новоюлівське (48,0 га водного дзеркала і об’ємом 1,04 млн.м3); 6) Володимирівське (40,0 га водного дзеркала і об’ємом 1,3 млн.м3).

Крім того, установлено, що в районі на території 12 сільських рад розташовано 102 ГТС на водоймах загальною площею 3050,2 га. В незадовільному стані 19 ГТС, з них 8 несене загрозу прориву та підтоплення прилеглих населених пунктів, надано в оренду 36, на балансі – 5.

В Криничанському районі достатньо розвинута сітка малих річок і балок. Басейнами цих річок і балок є три середні річки: Саксагань, Мокра Сура  і Базавлук. Загальна протяжність річок довжиною 10 км і більше в межах району складає 288,0 км з площею водозбору в межах району 3370,9 км2. Їх кількість складає 17 одиниць. Річок і балок, протяжність яких менше 10 км, налічується 31 одиниця і їх протяжність складає 166,0 км.

В результаті обстеження територій сільських рад щодо інвентаризації водойм установлено, що на території району є в наявності 2 водосховища: 1) Світлогірське (304 га водного дзеркала і об’ємом 5,0 млн.м3); 2) Болтишське (103,3 га водного дзеркала і об’ємом 1,6 млн.м3.

Крім того, установлено, що в районі на території 21 ради розташовано 121 ГТС на водоймах загальною площею 954,94 га. В незадовільному стані 17 ГТС, з них 7 несене загрозу прориву та підтоплення прилеглих населених пунктів, надано в оренду 41, на балансі – 0.

В П’ятихатському районі достатньо розвинута сітка малих річок і балок. Басейнами цих річок і балок є три річки: Дніпро, Інгулець і Саксагань. Загальна протяжність річок довжиною 10 км і більше в межах району складає 244,1 км з площею водозбору в межах району 2708 км2. Їх кількість складає 13 одиниць. Річок і балок, протяжність яких менше 10 км, налічується 36 одиниць і їх протяжність складає 177,4 км.

В результаті обстеження територій сільських рад щодо інвентаризації водойм установлено, що на території району є в наявності 9 водосховищ: 1) Жовтянське (45,0 га водного дзеркала і об’ємом 1,87 млн.м3); 2) Миколаївське (49,0 га водного дзеркала і об’ємом 1,6 млн.м3); 3) Катеринівське (25,8 га водного дзеркала і об’ємом 1,0 млн.м3); 4) Чистопільське (41,2 га водного дзеркала і об’ємом 1,1 млн.м3); 5) Комисарівське-ІІ (65,5 га водного дзеркала і об’ємом 3,6 млн.м3); 6) Комисарівське-І (47,0 га водного дзеркала і об’ємом 2,25 млн.м3); 7) Лозуватське (65,0 га водного дзеркала і об’ємом 1,65 млн.м3); 8) Грушеватське (51,0 га водного дзеркала і об’ємом 1,1 млн.м3); 9) Чигринівське (23,6 га водного дзеркала і об’ємом 1,11 млн.м3).

Крім того, установлено, що в районі на території 21 сільської ради розташовано 133 ставки загальною площею 1029,94 га.

В Криворізькому районі достатньо розвинута сітка малих річок і балок. Басейнами цих річок і балок є три середні річки: Інгулець, Саксагань і Базавлук. Загальна протяжність річок довжиною 10 км і більше в межах району складає 245,3 км з площею водозбору в межах району 5349 км2. Їх кількість складає 14 одиниць. Річок і балок, протяжність яких менше 10 км, налічується 41 одиниця і їх протяжність складає 86 км.

В результаті обстеження територій сільських рад щодо інвентаризації водойм установлено, що на території району є в наявності 8 водосховищ: 1) Південне (1130 га водного дзеркала і об’ємом 57,3 млн.м3); 2) Красінський став-накопичувач стічних вод м. Кривий Ріг (135,8 га водного дзеркала і об’ємом 5,24 млн.м3); 3) Златоустівський став-накопичувач стічних вод м. Кривий Ріг (258 га водного дзеркала і об’ємом 10,65 млн.м3); 4) Ново-Житомирське (57,0 га водного дзеркала і об’ємом 1,1 млн.м3); 5) Кресовське (58,7 га водного дзеркала і об’ємом 10,1 млн.м3); 6) Карачунівське (4480,0 га водного дзеркала і об’ємом 308,5 млн.м3); 7) Дзержинське (72 га водного дзеркала і об’ємом 2,6 млн.м3); 8) Христофорівське (230 га водного дзеркала і об’ємом 3,4 млн.м3); Установлено, що в районі на території 9 сільських рад розташовано 180 ставка загальною площею 1479,37 га.

Крім того, в процесі інвентаризації водойм було уточнено наступні дані: кількість ставків і водосховищ; кількість сухих; водойм з незадовільним станом або відсутністю гідротехнічних споруд; водойми, які знаходяться в оренді; наявність технічної документації та водогосподарського паспорта і т.п. Всі ці дані зведені в таблицях 30а-30в.

На балансі Софіївського МУВГ знаходиться 3 став-накопичувача (Красінське в-ще, Златоустівське в-ще, Кам’янське в-ще) і 1 буферний став.

Став-накопичувач № 1. Водосховище знаходиться на північ від с. Красіно Криворізького району. Збудовано в 1962 році по проекту "Дніпрогіпроводгосп" трестом "Дніпроводбуд" для акумуляції очищених стічних вод м. Кривого Рогу з подальшим їх використанням для зрошення сільськогосподарських культур.

Коротка технічна характеристика водосховища:

     1.  Об’єм води при нормальному підпертому горизонті (НПГ) – 5,24 млн.м.куб.

     2.  Площа водного дзеркала – 135,8 га.

     3. Гребля-глуха, земляна, насипна, укріплена по верховому укосі залізобетонними плитами, а по низовому дерном. Максимальна висота греблі – 16,0 м і знаходиться в задовільному стані.

     4. При греблі є шахтний водоскид з водовідвідною галереєю в тілі греблі та ковшовим гасителем в нижньому б’єфі. Шахта водоскиду виконана в вигляді кола із монолітного залізобетону без донного водовипуску. Висота шахти складає 7,5 м. Шахта працює в автоматичному режимі при піднятті рівня вище нормального (НПГ).

      5. Для забору води на зрошення, а також для скиду високих паводкових вод в правому березі водосховища влаштовано 4 нитки сифонного во доскиду із сталевих труб Ø-1000 мм.

Став-накопичувач № 2. Водосховище знаходиться на південно-західній окраїні               с. Златоустівка Криворізького району. Збудовано в 1964 році по проекту "Дніпрогіпроводгосп" трестом "Дніпроводбуд" для акумуляції очищених стічних вод м. Кривого Рогу з подальшим їх використанням для зрошення сільськогосподарських культур.

Коротка технічна характеристика водосховища:

     1.  Об’єм води при нормальному підпертому горизонті (НПГ) – 10,6 млн.м.куб.

     2.  Площа водного дзеркала – 241,0 га.

     3. Гребля-глуха, земляна, насипна, укріплена по верховому укосі залізобетонними плитами, а по низовому дерном. Максимальна висота греблі – 14,0 м і знаходиться в задовільному стані.

     4. При греблі є шахтний водоскид з водовідвідною галереєю в тілі греблі та ковшовим гасителем в нижньому б’єфі. з водовідвідною галереєю в тілі греблі та ковшовим гасителем в нижньому б’єфі. Шахта водоскиду є шестикутною в плані, висота її складає 8 м і збудована із збірних залізобетонних секцій.

      5. Для додаткового скидання паводкових вод та забезпечення повного спорожнення водосховища при будівельних і ремонтних роботах на правому боці водосховища влаштовано сифонний водоскид із сталевих труб Ø-1200 мм, довжиною 150 м в одну нитку. Розрахункова пропускна витрата сифонного водоскиду становить від 4,1 м3/с. до 7,5 м3/с.

Став-накопичувач № 3. Водосховище знаходиться на південно-схід від с. Кам’янка Софіївського району. Збудовано в 1976 році по проекту "Дніпрогіпроводгосп" трестом "Дніпроводбуд" для акумуляції очищених стічних вод м. Кривого Рогу з подальшим їх використанням для зрошення сільськогосподарських культур.

Коротка технічна характеристика водосховища:

     1.  Об’єм води при нормальному підпертому горизонті (НПГ) – 16,2 млн.м.куб.

     2.  Площа водного дзеркала – 298,0 га.

     3. Гребля-глуха, земляна, насипна, укріплена по верховому укосі залізобетонними плитами, а по низовому дерном. Максимальна висота греблі – 21,0 м і знаходиться в задовільному стані.

     4. На правому березі водойми знаходиться чотири водовідвідні лотки з переїздом розміром 2-2 м кожний, які регулюються шандорами.

      5. Для забору води на зрошення, а також для скиду високих паводкових вод на водосховищі укладено 2 сталеві труби Ø-1200 мм, які регулюються засувками.

Дані про водосховища і ставки  приведені в табл.8,9.

1.5.3. Канали і водоводи

            По кліматичному районуванню райони, що входять до СМУВГ відносяться до засушливої зони південного степу, для якого характерно жарке літо, порівняно м’яка малосніжна з чистими

відлигами зима. Тому опадів недостатньо для нормального розвитку с/г культур.

            Софіївське міжрайонне управління водного господарства  займається подачею технічної води сільгосппідприємствам із Південного водосховища та стічні води м. Кривого Рогу по закритих трубопроводах  з механічними підйомами води.

            Також недостатньо забезпечено питною водою населення регіону і тому вода подається з Південного, Каховського, Дніпродзержинського водосховища по каналах та закритих трубопроводах

 

 

Категорія: Мої статті | Додав: pupssof8057 (24.02.2015)
Переглядів: 1655 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
avatar